З настанням холодної пори року бажання «залягти в барліг» до весни з’являється практично у кожного. У цей період складніше вставати, а вдень частіше хилить у сон.
⚡ Зміст
Втома та апатія стають нашими постійними супутниками, через що стає важко робити навіть повсякденні справи. Про те, чому так відбувається і як упоратися з цим станом, розповідаємо разом із лікарем-терапевтом.
Згідно з даними наукових досліджень, взимку людина дійсно потребує більшої кількості сну. І хоча будь-якої пори року нам потрібно, в середньому, 7-9 годин, щоб почуватися повноцінно відпочили, саме в зимовий період необхідно свідомо виділяти для цих цілей на годину більше. Чому взимку так хочеться спати?
Короткий світловий день
Сигнал про те, що настав час прокинутися, організму дає світло, що потрапляє на сітківку ока. Тобто взимку, коли світає пізніше, нам хочеться поспати довше.
Так працюють наші циркадні ритми: що темніше, то більше мелатоніну виробляється. Під впливом “гормону сну” тиск знижується, як і рівень глюкози — людина розслаблюється і відчуває сонливість.
Через це взимку нам важко прокидатися вранці — за вікном ще темно й організм думає, що зараз ніч.
Збільшений синтез мелатоніну та зниження кількості вітаміну D
У період, коли світловий день короткий, збільшується природне виробництво мелатоніну, а кількість вітаміну D при цьому знижується.
Якщо так і залишити ситуацію, не заповнюючи дефіцит «сонячного» вітаміну-гормону, то наслідком стане стан апатії, схильність до депресії та сонливість.
Замовляти вітаміни одразу не варто. Спочатку потрібно здати аналіз на вітамін D, який покаже, чи є його недолік. З результатами аналізу варто звернутися до лікаря, який призначить необхідне дозування вітаміну.
Низька температура
Через низьку температуру збільшується швидкість метаболізму, хочеться більш ситної та важкої їжі, причому, у більшій кількості. Це, своєю чергою, викликає бажання поспати.
Нестача серотоніну
Через нестачу сонячного світла природним чином знижується рівень серотоніну.
Його не даремно називають гормоном радості та гарного настрою: серотонін безпосередньо впливає на наше відчуття щастя, а його дефіцит призводить до розвитку депресії. Навіть у легкій формі цей стан зазвичай супроводжується апатією та сонливістю.
Дефіцит кисню
Взимку ми менше часу проводимо на свіжому повітрі, рідше провітрюємо приміщення, де перебуваємо.
Свою роль грають і опалювальні прилади, які часто працюють на всю потужність і викликають підвищену сухість. Загалом, ми менше рухаємось. В результаті у нас погіршується постачання головного мозку киснем, і це викликає млявість та бажання прилягти.
Ще одним фактором, що викликає сезонну сонливість, є загострення існуючих патологічних станів: синдрому хронічної втоми, вегетосудинної дистонії, гіпотонії, захворювань щитовидної залози та депресії.
