Олександрійська паска вже багато років залишається однією з найулюбленіших у нашій родині.
- Меню на Великдень: кращі рецепти на святковий стіл
Її готують заздалегідь — тісто витримується в холодильнику ніч, а вже зранку, без зайвих клопотів, формується, піднімається і випікається.
Структура виходить повітряна, майже як у бріоші. А смак — глибокий, з легкою вершковістю, ніжний.
І що важливо — це паска, яка довго не черствіє, і виглядає так, ніби її щойно дістали з духовки.
Цей найсмачніший рецепт паски, який я коли-небудь пробувала, базується на правильному співвідношенні масла, яєць, вершків і борошна.
Паска з вершками завжди має вишуканий аромат, а якщо все зробити за інструкцією — результат вражає навіть тих, хто вважає себе прихильником лише класики.
Якщо шукаєте смачні рецепти пасок на Великдень, збережіть цей.
Він дає можливість не метушитись на кухні в останній момент — і при цьому створити щось справді святкове.
Що таке олександрійська паска
Олександрійська паска — це традиційний великодній хліб, який відрізняється особливим способом приготування: тісто замішується ввечері, а підходить у холодильнику всю ніч.
Назва походить від популярної версії рецепта, що свого часу ширився під назвою “паска з Олександрії”, хоча точне географічне походження не зафіксовано.
Натомість, він став улюбленим саме за рахунок простоти, передбачуваного результату і дивовижної текстури.
Особливість цього рецепта — у повільному бродінні. Саме холодне дозрівання тіста робить його неймовірно еластичним і водночас легким.
У ньому більше масла, вершків і яєць, ніж у класичній пасці, тому м’якуш виходить насичений, злегка вологий, з характерним жовтуватим відтінком.
Олександрійська паска підходить тим, хто не любить поспіху перед святом.
Ви готуєте основу ввечері, не витрачаєте сили на складні опари, а вже вранці просто формуєте пасочки й випікаєте.
При цьому вона чудово зберігається, довго не черствіє і завжди має святковий вигляд.
Інгредієнти для олександрійської паски
У кожного є свій улюблений варіант великодньої випічки. Та коли хочеться чогось ніжного, насиченого й не надто клопітного — саме ця паска стає фаворитом.
Нею діляться роками, додають у зошити з позначкою “золото”, а перед Великоднем вона знову й знову зʼявляється у пошукових запитах.
І не дивно — бо олександрійська паска справді того варта.
Це тісто, яке настоюється в холодильнику, без потреби щось підігрівати, вистоювати по годинах чи вгадувати момент. Тут усе простіше.
Але якісні інгредієнти — гарантія успіху. Яйця, вершки, масло — без компромісів. І родзинки, які не осідають на дно, а залишаються саме там, де потрібно.
На 3–4 середні паски:
- Яйця — 4 шт.
- Цукор — 200 г
- Вершкове масло — 200 г (розтоплене, але не гаряче)
- Вершки 30% — 250 мл
- Сухі дріжджі — 10 г (або 30 г свіжих)
- Ванільний цукор — 1 ч. ложка
- Сіль — ¼ ч. ложки
- Борошно — 800–850 г
- Родзинки — 100–120 г (запарені й обсушені)
- Цедра апельсина або лимона — 1 ч. ложка
- Жовток + молоко — для змащування перед випіканням
Покроковий рецепт олександрійської паски
- Увечері, напередодні випікання, змішую всі інгредієнти, окрім борошна і родзинок. У великій мисці поєдную яйця, цукор, ванільний цукор, теплі вершки, розтоплене масло, сіль і сухі дріжджі. Ретельно перемішую вінчиком або ложкою до однорідності. Це основа — і саме вона створює той глибокий, вершковий смак, за який ми любимо цей рецепт паски на Великдень.
- Потім поступово додаю просіяне борошно. Вимішую ложкою або м’яко руками, поки не утвориться в’язке, м’яке тісто — воно має бути ближче до рідкого, ніж до густого. Не поспішайте додавати все борошно одразу — краще трохи менше, ніж забагато. Так формується основа для того, щоб паска вийшла м’яка і пишна без опари.
- Накриваю миску харчовою плівкою або рушником і ставлю в холодильник на ніч — мінімум 8 годин. За цей час тісто повільно піднімається й ферментується. Тут не потрібно контролювати кожен етап. І саме тому олександрійська паска — чудовий вибір для зайнятих людей або тих, хто хоче зробити все заздалегідь.
- Вранці дістаю тісто з холодильника, даю йому постояти 30 хвилин при кімнатній температурі. Потім додаю запарені й обсушені родзинки та обережно вмішую їх у тісто. Воно вже має ніжну, шовковисту текстуру — із ним приємно працювати.
- Перекладаю у форми, змащені маслом або застелені пергаментом, заповнюючи їх не більше ніж на половину. Даю постояти в теплому місці ще на 1,5–2 години. Тісто має піднятись до краю — тільки тоді випічка буде рівна, без тріщин.
- Перед випіканням змащую верх жовтком, змішаним із краплею молока. Відправляю в розігріту до 170–175 °C духовку на 35–45 хвилин, залежно від розміру форми. Готовність перевіряю дерев’яною шпажкою — вона має виходити сухою.
- Даю паскам охолонути у формах 10 хвилин, тоді обережно виймаю й залишаю на решітці до повного охолодження. Ця паска, яка завжди вдається, не тріскається згори, не осідає й пахне так, як треба — по-домашньому, святково, з нотками вершків і ванілі.
Є рецепти, до яких повертаєшся не через звичку, а тому що вони просто працюють. Без страху, що тісто не підніметься.
Без тріщин на скоринці. Без нервів у передвеликодній метушні. Саме такою є олександрійська паска — проста в підготовці, але вишукана на смак.
М’яка, ароматна, золотава всередині й святково пухка зовні. Це паска, яка завжди виходить, навіть якщо ви готуєте вперше.
І саме тому її так часто обирають — не через моду, а через надійність. Її структура — як у французької бріоші, але з душею українського свята.
У списку найкращих рецептів на Великдень ця паска займає особливе місце.
Бо вона — про тепло, яке вистоюється вночі, щоб зранку стати святом. І якщо зберігати в родинному зошиті один рецепт — то, можливо, саме цей.
Поради до олександрійської паски — перевірено на досвіді
Перш ніж почати, пам’ятайте: у цьому рецепті дрібниць немає. Найперше — температура інгредієнтів.
Вершки, масло, яйця мають бути кімнатними, інакше дріжджі просто «зависнуть», і навіть найкраще тісто не зможе розкрити потенціал.
Якщо щось тільки-но з холодильника — зачекайте. Це краще, ніж потім шукати причину провалу.
Ще один момент — з борошном не варто перестаратися. Я завжди додаю його поступово й орієнтуюсь не на цифру, а на відчуття: тісто має бути м’яке, ніжне, трохи липке, але таке, що тримає форму.
Саме це забезпечує пухку й еластичну текстуру. Якщо пересипати, паска втратить характер і стане занадто щільною.
І не поспішайте з ранковим вистоюванням. Після нічного холоду тісту потрібно час, щоб прийти до тями.
Залиште його на кухонному столі, без протягів, без нагляду — і воно само почне оживати.
У цей момент кухня наповнюється теплом не тільки фізично, а й емоційно. Це саме той стан, якого ми всі чекаємо перед святом.
Щодо родзинок — тут усе просто: додаю тільки після ночі в холодильнику. Якщо внести їх одразу — тісто буде забирати зайву вологу, і результат уже не буде ідеальним.
Родзинки завжди запарюю на 10 хвилин, потім — сушу на рушнику. І тільки тоді, м’якими руками, вмішую в тісто, яке вже трохи дихає.
А ще — духовка. Я її прогріваю заздалегідь і завжди ставлю паски не на верх, а трохи нижче середини.
Так скоринка виходить золотавою, але не пересушеною. Якщо верх занадто рум’яниться — прикриваю фольгою без дотику, просто накриваю зверху, як серветкою.
Це все — маленькі речі, але саме вони роблять паску не просто вдалою, а такою, яку хочеться згадати наступного року.
Бо олександрійська паска — це не про складність. Це про правильний темп і увагу. І тоді вона віддячує щедро.
Раніше ми знайшли найкращий рецепт паски.
