Вранці 21 квітня 2025 року світ сколихнула новина: Папа Франциск помер у віці 88 років у своїй резиденції в Домі Святої Марти у Ватикані.
Це сталося у понеділок — день, коли католики традиційно відзначають завершення Пасхального тридення.
Інформацію офіційно підтвердив Камерленго Святої Римської Церкви кардинал Кевін Фаррелл.
Смерть Папи Франциска стала моментом глибокого суму не лише для католицької громади, а й для мільйонів людей по всьому світу, які поважали його за відкритість, соціальні реформи й людяність.
Понтифік очолював Католицьку Церкву з 2013 року і був першим Папою з Латинської Америки, першим єзуїтом на престолі Святого Петра, а також одним із найвпливовіших релігійних лідерів ХХІ століття.
Що сталося з Папою Франциском, які обставини його смерті, що буде з Ватиканом у період sede vacante і як проходитиме похорон — усе це викликає інтерес і турботу вірян.
Ця стаття збирає підтверджені факти, хронологію подій, ключові етапи понтифікату, а також пояснює, як обирають нового Папу і яку спадщину залишає після себе Франциск.
Папа Римський Франциск помер: обставини смерті
Папа Франциск помер 21 квітня 2025 року о 7:35 ранку за центральноєвропейським часом.
Його смерть настала у ватиканській резиденції — Домі Святої Марти, де понтифік проживав з моменту свого обрання. На момент смерті йому було 88 років.
Причиною смерті стала ускладнена двостороння пневмонія, яка тривалий час підривала його здоров’я.
Протягом останніх місяців Франциск неодноразово проходив госпіталізацію, втім, попри серйозний стан, продовжував виконувати обов’язки Глави Католицької Церкви.
Лише за день до смерті Папа приймав делегацію зі США — віцепрезидента Дж. Д. Венса.
Цей жест свідчив про незламну волю понтифіка залишатися у публічному служінні навіть у момент фізичної слабкості.
За повідомленнями Vatican News, у ніч на понеділок стан Франциска різко погіршився, і медики, які чергували при Апостольській столиці, констатували смерть від дихальної недостатності, спричиненої тяжким запаленням легенів.
Смерть Папи Франциска стала першим випадком відходу понтифіка з життя після Бенедикта XVI, який помер у 2022 році вже після зречення.
Важливо розуміти, що Папа Франциск не зрікався престолу й залишався чинним главою Католицької Церкви до своєї смерті, тож з моменту оголошення настала так звана sede vacante — «вакантний престол». Саме це відкриває процес підготовки до конклаву.
Папа Франциск: коротка біографія
Папа Франциск, уроджений як Хорхе Маріо Бергольйо, народився 17 грудня 1936 року в Буенос-Айресі, Аргентина.
Він був сином італійських емігрантів та виріс у католицькій родині, яка прищепила йому глибоку віру та відданість служінню людям.
У 1958 році він вступив до Товариства Ісуса (ордена єзуїтів), а 1969 року був висвячений на священника.
Згодом став архієпископом Буенос-Айреса, кардиналом, а у 2013 році — обраний 266-м Папою Римським, ставши першим понтифіком із Латинської Америки та першим єзуїтом на престолі Святого Петра.
Обрання Папи Франциска 13 березня 2013 року ознаменувало початок нового етапу в історії Католицької Церкви.
Він одразу ж привернув увагу світу своєю простотою: відмовився від розкішних папських апартаментів, обрав скромну резиденцію в Домі Святої Марти та пересувався на звичайному автомобілі.
Його перші промови задали тон понтифікату — Церква мала бути поруч із найбіднішими, відкинутими, забутими.
За 12 років свого понтифікату Франциск став символом реформ, відкритості та людяності.
Він активно говорив про соціальну справедливість, боротьбу з бідністю, захист довкілля (енцикліка Laudato siʼ), прийняття мігрантів, а також виступав проти смертної кари.
Своїми діями він намагався повернути довіру до Католицької Церкви, затьмарену скандалами попередніх десятиліть.
Франциск також став одним із перших Пап, хто порушив тему ЛГБТ у Церкві у світлі співчуття й прийняття, хоча й без перегляду доктрин.
Понтифік рішуче засуджував війну в Україні, неодноразово закликаючи до миру та гуманітарної допомоги.
Він надсилав своїх емісарів у зони конфлікту, зустрічався з українськими родинами та не боявся називати війну несправедливою агресією.
Папа Франциск запам’ятається як один із найгуманніших понтифіків сучасності — людина, яка намагалася поєднати тисячолітню традицію Церкви з реаліями ХХІ століття.
Що буде після смерті Папи Франциска
Після смерті Папи Франциска Ватикан вступив у період, відомий як sede vacante — вакантність апостольського престолу.
Це офіційна назва періоду, коли Католицька Церква не має чинного Папи.
Всі повноваження глави Церкви тимчасово переходять до Камерленго — особи, яка відповідає за підготовку похорону понтифіка, управління майном Святого Престолу та організацію майбутнього конклаву. У 2025 році обов’язки Камерленго виконує кардинал Кевін Фаррелл.
Процедура виборів нового Папи Римського чітко регламентована — її скеровує Апостольська конституція Universi Dominici Gregis.
Після поховання Папи колегія кардиналів збереться на конклав у Сикстинській капелі у Ватикані.
Там у повній таємниці, через голосування, буде обраний 267-й понтифік. Для обрання потрібна більшість у дві третини голосів.
Як правило, на конклав запрошуються кардинали віком до 80 років. У 2025 році це близько 130 осіб з різних куточків світу.
Серед основних фаворитів світові ЗМІ вже називають кардинала П’єтро Пароліна (Держсекретар Ватикану, Італія), Роберта Сару (Гвінея) та Луїса Тагле (Філіппіни) — трьох ієрархів, які активно підтримували курс Франциска на реформування Церкви.
Після кожного туру голосування з Сикстинської капели підіймається дим. Якщо дим чорний — понтифіка не обрано. Якщо білий — є новий Папа.
У цьому разі кардинал-диякон оголошує історичну фразу Habemus Papam, і весь світ дізнається ім’я нового лідера 1,3 мільярда католиків.
Період після смерті Папи — не лише момент жалоби, а й момент очікування великої зміни, адже новий Папа визначає обличчя Церкви на наступні десятиліття.
Смерть Франциска відкриває нову главу в історії Ватикану — і світ уважно стежить за кожним кроком.
Раніше Зеленський звернувся до нації у Великдень 2025.
