Кожної Великодньої суботи та неділі біля храмів вишиковуються черги з кошиками. Люди несуть паски, яйця, сир, ковбасу, сіль — усе, що буде на святковому столі.
У народі вважається, що ці продукти потрібно обов’язково освятити, інакше вони «не будуть святими». Але чи справді освячення є обов’язковим з погляду православної віри?
На це запитання відповів митрополит Переяславський і Вишневський Олександр Драбинко.
В інтерв’ю виданню РБК-Україна він зауважив, що освячення великоднього кошика не є канонічною вимогою, а радше укоріненою українською традицією, якої в багатьох інших православних країнах просто не існує.
За його словами, в дитинстві, коли родина не могла піти до храму, святкову їжу вдома кропили йорданською водою після спільної молитви — і це цілком відповідало духу свята.
Такий підхід підтримують і сучасні богослови: Великдень — це не обряд, а віра у Воскресіння Христа.
Саме ця віра, а не кількість пасок у кошику, робить нас причетними до світла свята. А тому головне — не формальна дія, а внутрішній зміст.
Великодній кошик: як формувалась традиція в Україні
Хоча освячення великоднього кошика не є загальнообов’язковою церковною вимогою, в Україні ця традиція займає особливе місце.
Ще з часів Київської Русі вважалося, що на Воскресіння потрібно дякувати Богові за врожай, їжу й усе добре, що є в родині.
Саме тому святкова трапеза починалася з молитви, а згодом — із освячення страв у храмі.
Склад кошика — це теж не випадковий набір продуктів. У центрі завжди паска — символ Воскреслого Христа, поряд — яйця як знак нового життя, сир і масло — символ чистоти й милості, м’ясо або ковбаса — знак радості.
Сіль додають як оберіг, а свічка у кошику — як світло Христового Воскресіння.
У багатьох регіонах України ці продукти прикрашають вишитими рушниками, барвінком, стрічками.
Сам кошик — теж ознака достатку і вдячності. Проте важливо розуміти, що сенс обряду не в красивій формі, а в духовному наповненні.
Сьогодні все частіше з’являються запити: чи можна не освячувати великодній кошик у храмі, чи можна зробити це вдома, чи дійсна така молитва.
І священники однозначно відповідають: так, молитва вдома теж чинна, якщо людина щиро молиться й дякує Богові.
Більше того, у ситуаціях, коли немає доступу до храму (війна, хвороба, відстань), саме така домашня молитва й стає головною.
Чи можна освятити великодній кошик вдома
Під час війни, пандемії чи у складних життєвих обставинах багато українців не мають змоги потрапити до храму в ніч на Великдень.
І тому питання: як освятити великодній кошик вдома стало дуже актуальним.
Церква дає чітке пояснення: освячення їжі — це побожна традиція, але не обов’язок, і не обряд, що визначає “повноцінність” святкування.
Митрополит Олександр у своєму інтерв’ю нагадав:
«У моєму дитинстві, коли ми не могли піти до храму, дідусь читав молитву “Отче наш” і свяченою йорданською водою окроплював те, що було святковому столі. Після чого можна було розговлятися».
Такий досвід має багато українських родин. Це не заміна храму, а прояв віри — у тих умовах, у яких ви є.
Якщо людина не має йорданської води — достатньо помолитися вдома: прочитати «Отче наш», подякувати Богу за хліб і родину.
Це теж буде святе. Освячення — не магічний ритуал, а акт подяки і визнання Божої присутності у щоденному житті.
Сучасна церква закликає: не бійтеся молитися вдома, не відчувайте «меншовартості», якщо не встигли до храму. Великдень — не в кошику, а в серці.
Головне, щоб у ньому було світло Воскресіння, а не формальне “поставити галочку”.
Раніше президент розкрив, як проходить «Великоднє перемир’я» сьогодні.
