Якщо вам вдається дожити до 70 років у доброму здоров’ї й без хронічних хвороб — за це, ймовірно, варто подякувати своєму харчуванню, — йдеться в новому дослідженні.
У межах дослідження, яке охопило понад 100 тисяч людей і тривало 30 років, вчені вперше оцінили, як харчові звички впливають не лише на тривалість життя, а й на якість старіння.
Основний висновок: раціон, який упродовж років включає овочі, фрукти, здорові жири та невелику кількість продуктів тваринного походження (як-от риба та молочні вироби), найбільше асоціюється з активним і здоровим старінням.
Цікаво, що збалансоване харчування з помірною кількістю “якісного” тваринного білка виявилось ефективнішим для збереження здоров’я у віці, ніж більш сувора рослинна дієта.
Натомість високе споживання ультраперероблених продуктів виявилось пов’язаним із погіршенням фізичного стану й когнітивних функцій у старшому віці.
Дослідження, опубліковане в журналі Nature Medicine, провели науковці з Гарвардського університету, Копенгагенського університету та Університету Монреаля.
Воно доповнює зростаючу базу знань про так званий “healthspan” — кількість років, прожитих у доброму здоров’ї, — і фактори, які допомагають ці роки продовжити.
Попри те, що американці живуть довше, здоровими залишаються меншу частину цього життя.
Одна з причин — медичні досягнення, які перетворили колись смертельні хвороби на хронічні. Інша — зростання захворюваності на ожиріння, діабет і залежності.
«Збереження активності й самостійності — це ключовий пріоритет не лише для системи охорони здоров’я, а й для кожного з нас», — каже Анн-Жюлі Тесс’є, доцентка Університету Монреаля й керівниця дослідження.
Харчові звички, що найтісніше пов’язані зі здоровим старінням, за її словами, працюють через зменшення запальних процесів, поліпшення обміну речовин і підтримку здоров’я кишківника.
Що таке здорове старіння?
У дослідженні здоровим старінням вважали досягнення 70-річного віку з добрим когнітивним, фізичним і психологічним станом, без розвитку важких хронічних захворювань — таких як рак, діабет або серцево-судинні хвороби. За 30 років спостережень до цього рівня дожили менше ніж 10% учасників.
Щоб оцінити вплив харчування на довголіття без хвороб, науковці проаналізували анкети, які учасники заповнювали кожні 4 роки протягом трьох десятиліть.
В опитуваннях медичні працівники середнього віку детально описували свій раціон — що вони їли, як часто, і навіть скільки солі додавали в їжу чи які саме персики споживали: свіжі чи консервовані.
Ці дані надійшли з двох масштабних і авторитетних досліджень — Nurses’ Health Study та Health Professionals Follow-up Study, які стартували в Гарварді ще в 1970–80-х роках і використовуються досі для вивчення зв’язків між способом життя та здоров’ям (від впливу гормональних препаратів до куріння).
Учасники отримували бали відповідно до того, наскільки їхній раціон відповідав 8 науково обґрунтованим дієтичним моделям.
Серед них — різні варіації середземноморської дієти, яку часто рекомендують через її протизапальні властивості й позитивний вплив на мозок.
Найкращі результати показали ті, хто дотримувався так званого Alternative Healthy Eating Index — дієти з великою кількістю рослинної їжі, а також помірним вживанням риби й молочних продуктів.
У таких людей шанси досягти здорового старіння були на 86% вищими, ніж у тих, чий раціон найменше відповідав цим критеріям.
Повністю рослинна дієта з мінімальною кількістю продуктів тваринного походження теж мала позитивний ефект, але менш виражений.
Натомість раціони з високим вмістом трансжирів, солі, солодких напоїв та червоного або переробленого м’яса (як-от стейки, шинка чи ковбаси) пов’язувалися з поганими показниками здорового старіння.
Потрібно більше досліджень
Інші наукові роботи також намагалися з’ясувати, чи допомагає певна дієта жити довше.
Наприклад, одне з досліджень, опубліковане у 2023 році, виявило зв’язок між дотриманням здорового харчування і нижчим ризиком передчасної смерті. Але провести якісне, надійне дослідження в галузі нутриціології — складне завдання.
Більшість наукових робіт спирається на опитування, в яких учасники згадують, що їли протягом останніх тижнів, місяців або навіть років.
Така пам’ять — неточна, каже Ерік Браун, науковий співробітник відділу трансляційних досліджень Національного інституту здоров’я США, який не був причетний до цього дослідження.
Крім того, опитувальники не враховують час прийому їжі. А деякі дослідження показують, що час, коли ми їмо (рано чи пізно), може впливати на тиск, рівень цукру в крові й загальний метаболізм.
Ще один нюанс: харчові звички часто пов’язані з іншим способом життя. Як зазначає Інґе Ліндсет, норвезький дієтолог і дослідник харчування, який не брав участі в дослідженні:
«Якщо людина їсть багато овочів — цілком можливо, що вона також готує вдома, не зловживає фастфудом і обирає свіжі продукти. Це все впливає на результат».
Щоб зменшити вплив цих факторів, автори дослідження статистично контролювали індекс маси тіла, рівень фізичної активності та фінансовий стан учасників.
Анн-Жюлі Тесс’є підкреслює: повторення дослідження на більш різноманітних за походженням і стилем життя популяціях допоможе перевірити, чи справді ці висновки є універсальними.
Але навіть зараз, додає вона, важливо пам’ятати:
Харчування — це не універсальна формула для всіх. Ідеальний раціон має враховувати індивідуальні смаки, культуру та реалії життя.
«Це не про відмову від уподобань чи традицій. Баланс і задоволення — це теж частина здоров’я», — підсумовує вона.
Раніше були названі хвороби ласунів, які розвиваються з віком і важко переносяться.
