Віспа мавп у Центральній Африці набула масштабів спалаху, тому Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила про надзвичайну ситуацію міжнародного значення.
Зміст
Це рішення було зумовлене значним збільшенням кількості випадків захворювання в регіоні, де інфекція стала швидко поширюватися в умовах обмеженого доступу до медичної допомоги та вакцин.
ВООЗ наголошує, що для контролю над спалахом необхідні термінові заходи, включно з посиленням міжнародного співробітництва, забезпеченням доступності вакцин і антивірусних препаратів, а також підвищенням обізнаності населення про заходи профілактики.
Крім лікарської терапії, також велику увагу приділяють вакцинації. Вакцини JYNNEOS і ACAM2000, спочатку розроблені для профілактики натуральної віспи, довели свою ефективність проти віспи мавп.
Вакцинація рекомендується для людей, які перебувають у групі ризику, як-от медичні працівники та люди, що мали тісний контакт з інфікованими. Важливо зазначити, що вакцинація допомагає не тільки запобігти захворюванню, а й значно знизити тяжкість його перебігу в разі зараження.
Така увага до ситуації в Африці зумовлена не тільки загрозою для місцевого населення, а й можливістю поширення вірусу за межі регіону, що вимагає глобального підходу до боротьби з цією інфекцією.
ВООЗ продовжує надавати підтримку країнам, де ситуація найскладніша, і настійно закликає міжнародну спільноту до спільних зусиль із запобігання подальшому поширенню вірусу.
Віспа мавп: що це за захворювання
Віспа мавп — це вірусне захворювання, що спричиняється вірусом, який належить до сімейства ортопоксвірусів.
Уперше захворювання було виявлено 1958 року серед лабораторних мавп, що й дало йому назву. Перший випадок зараження людини було зареєстровано 1970 року в Демократичній Республіці Конго.
Спочатку захворювання вважалося рідкісним і обмежувалося Африкою, але 2003 року його вперше було зареєстровано за межами Африки, у США. У 2022 році стався найбільший сплеск інфекції, що охопив багато країн світу.
Чим небезпечна віспа мавп
Віспа мавп, хоча і менш летальна, ніж її близький родич — натуральна віспа, все ж становить значну загрозу для людини.
Вірус може викликати серйозні системні ускладнення, особливо у дітей, вагітних жінок і людей з ослабленим імунітетом.
Симптоми можуть включати лихоманку, сильні головні болі, міалгію і виражену слабкість. Крім того, характерні шкірні висипання можуть призвести до вторинних інфекцій і рубцювання.
Найбільш серйозні ускладнення включають бронхопневмонію, сепсис, енцефаліт і втрату зору внаслідок кератиту. Важливо зазначити, що різні штами вірусу мають різну вірулентність.
Наприклад, штам Центральної Африки набагато небезпечніший і частіше призводить до летальних наслідків порівняно із західноафриканським штамом.
Віспа мавп: Симптоми
Після зараження вірусом вітряної віспи зазвичай проходить від 6 до 13 днів, перш ніж з’являються симптоми. Однак це може тривати від 5 до 21 дня.
Ранні симптоми можуть бути такими:
- лихоманка, яка зазвичай є першим симптомом;
- головний біль;
- біль у м’язах;
- біль у спині;
- втома;
- озноб;
- збільшення лімфатичних вузлів.
Після підвищення температури через 1-3 дні з’являється висип. Висип зазвичай вражає:
- обличчя (найпоширеніше місце);
- долоні;
- підошви ніг;
- рот;
- геніталії;
- очі.
Висип може з’явитися до або після лихоманки та інших грипоподібних симптомів. У деяких людей може з’явитися лише висип.
Після того, як ураження висохнуть і покриються струпом, вони відпадають. Симптоми віспи зазвичай тривають від 2 до 4 тижнів і проходять без лікування.
Віспа мавп: Як передається
Віспа мавп передається через тісний контакт з інфікованими тваринами або людьми. Зараження може статися під час контакту з кров’ю, біологічними рідинами або шкірними ураженнями інфікованих тварин, таких як гризуни або примати.
Вірус також може передаватися від людини до людини через краплі дихання під час тривалого контакту віч-на-віч, через пошкодження шкіри або слизових оболонок.
Ризик зараження особливо високий серед людей, які мають тісний фізичний контакт, включно зі статевими контактами. Недавні дослідження показали, що вірус може передаватися і через поверхні (фоміти), на яких зберігаються інфекційні частинки.
Це робить захворювання особливо небезпечним у закритих колективах, де можливе швидке поширення інфекції.
Лікування віспи мавп
Лікування віспи мавп здебільшого симптоматичне, спрямоване на полегшення стану хворого і запобігання ускладненням. Застосовують анальгетики, антипіретики та протизапальні препарати.
У важких випадках можуть використовуватися специфічні антивірусні засоби, як-от тековіримат, який був розроблений для лікування натуральної віспи, але показав ефективність і проти віспи мавп.
Вакцинація також відіграє ключову роль у профілактиці захворювання. Вакцини JYNNEOS і ACAM2000, які спочатку були розроблені проти натуральної віспи, можуть використовуватися для запобігання зараженню і пом’якшення перебігу хвороби у тих, хто вже зазнав впливу вірусу.
Рання діагностика та ізоляція хворих залишаються ключовими заходами для запобігання поширенню віспи мавп.
У країнах з обмеженим доступом до діагностичних і лікувальних ресурсів боротьба із захворюванням ускладнюється, що вимагає міжнародної координації зусиль і справедливого розподілу вакцин і ліків.
Чи дійсно віспа мавп настільки небезпечна
За даними CDC, віспа рідко призводить до летального результату. Насправді, приблизно 99% людей, які перехворіли на західноафриканську версію віспи, виживають. Саме цей штам є причиною нинішнього спалаху.
Певні люди можуть бути більш сприйнятливими до тяжкого перебігу хвороби та ускладнень, зокрема
- люди з ослабленою імунною системою;
- діти віком до 8 років;
- вагітні або жінки, які годують грудьми;
- особи з екземою в анамнезі.
Люди, які зазнають вторинних бактеріальних інфекцій, як правило, мають гірші результати.
Порівняно із західноафриканською формою вірусу, форма віспи в басейні річки Конго, як правило, перебігає важче, рівень смертності становить близько 10%.
Раніше SABRINA дізналася, у чому користь часнику для здоров’я, який на сьогодні все ще є доступним і дієвим засобом зміцнення імунітету.
